Зоряне диво...

Я бачила, як падала зоря
У сніжну ніч
… Що мовити не знала.
Єдине, що у думці я благала –
Щоб щастя в білім світі відшукала.
Всміхались зорі і співали пісню
Любові, мрії і життя.
І мовили мені: «Не  бійся!
На тебе жде щасливе майбуття».
А може, все це серце говорило?
Не знала, що і думати в той час.
Стояла тихо, наче заніміла,
А зорі все дивилися на нас…
На білий сніг, іскристий іній
І проблиск на моїх очах.
У них сльозинка щастя мліла,
А промінь радості не гас.
Я відчувала: все прекрасне близько,
Щось неймовірне пробудилося в мені.
Душа раділа і співала пісню,
 А зорі  дальше ніжились в імлі…